Все про ялинки

Подаруйте життя ялинці

Не рубай ялинку в лісі
Бо вона краса
Ти не матимеш потіхи
Як заплаче та.
Коли мене болить зуб, чи впаду з велосипеда, чи обпечуся кропивою, то я плачу… Але зуб боліти перестане, синячок від падіння з часом зникне, а рука від їдкоі кропиви попече, посвербить та й перестане…
А як же ялинка, сосна, ялиця… Що вони відчувають, коли хтось лихий, із сокирою, прямує до них. Їм дуже страшно… Напевно, вони у цей час плачуть…  Просять не позбавлять їх життя… Їм дуже боляче, коли їх зрубують… Не будуть вони допомагати пташкам сховатися від негоди, і зайчик уже не сховається від вовка під ними. І білочки не смакуватимуть шишками… Сумно… Страшно… Ліс вже не буде таким гарним, повітря не буде таким чистим та корисним… Сумно та боляче…
Люди, не забирайте у ялинок життя, нехай собі ростуть у лісі. А ви собі зробіть паперову ялинку, чи з дощику, чи склейте із шишок. Ялиночки вам дякуватимуть за це! Радітимуть Новому року та святам разом із вами! І від їхньої краси вам стане весело! І ви станете добрішими!

Бойко Антон, учень 2 класу